ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА ТРАГЕДІЯ 1941

Зміст

12-річна пошукова діяльність лягла в основу збірника «Західноукраїнська трагедія 1941» Олег Романів, Інна Федущак, Львів - Нью Йорк. 2002. Наукове товариство ім. Шевченка. Українознавча бібліотека НТШ. Число 18. 430 с.

Книга під такою назвою вийшла у Львівському видавництві НТШ ім. Шевченка. Автори збірника – Олег Романів, член-кореспондент НАНУ, голова Львівського відділення і генеральний секретар Всесвітньої Ради НТШ, та Інна Федущак – голова регіонального товариства «ПОШУК» - члена Міжнародного «МЕМОРІАЛУ».

Збірник постав як результат 12-річної пошуково-дослідницької роботи товариства «ПОШУК» у складі Львівського «Меморіалу». Він присвячений злочинам комуністичного режиму в Західній Україні у довоєнний період 1939-1941 рр. і, головним чином, масовому знищенню десятків тисяч політв’язнів під час «евакуації тюрем у зв'язку з воєнними діями» в червні-липні 1941.

До книги ввійшли також дослідження і  вибірка понад тисячі імен із списків 3435 жертв весни 1940 р. Вони були розстріляні в тюрмах Західної України одночасно з  польськими офіцерами з таборів Козельська, Осташкова і Старобєльська (так звана Катинська трагедія). Це перше в Україні дослідження досі остаточно не розкритого злочину комуністичного режиму.

У збірнику 4 частини. Вступне слово громадсько-політичного діяча України Івана Дзюби.

Перша частина – «Західна Україна: перше входження в обійми червоної імперії». Тут вміщена історична довідка про політичні зміни в Україні після Першої світової війни, про насильницьке «возз’єднання» з Українською РСР переданих Гітлером Сталіну українських земель на основі пакту Молотова-Ріббентропа в 1939 р. та про злочини більшовиків на цій території до початку німецько-радянської війни в червні 1941. Дослідження  виконані виключно на основі документів та архівних джерел.

Друга частина – «Масштаби злочину. Списки жертв терору 1941 р.». Вона містить дослідження та унікальні мартирологи по окремих в’язницях Галичини й Волині, складені  на основі великої кількості різних джерел, включаючи архівні дані, пресу тих років, опитування населення, результати перепоховань різних періодів. Подано аналіз цих джерел по кожній групі мартирологів. Імена загиблих, зібрані у багатьох великих і малих населених пунктах режиму, складають лише незначну частину істинних жертв, які досі залишаються безвісними через недоступність і недосконалість архівних документів.

Третя частина – «Свідчення жертв та очевидців червоного жаху» - складена зі спогадів небагатьох чудом вцілілих політв’язнів і, головним чином, рідних та близьких загиблих, які у відчинених після приходу німців тюрмах шукали своїх серед змасакрованих тіл. Спогади зібрані „Меморіалом” та іншими громадськими організаціями в різних областях України після здобуття незалежності, частково взяті з публікацій 1941-го.

У четвертій частині – «Опричники та їх система. Документи режиму» - наведені всього 25 із багатьох досліджених архівних документів, що регламентували описані злочини. Це розпорядження уряду і внутрішніх органів СРСР, а також довідки-звіти про їх виконання.

Збірник проілюстрований 20 фотокопіями документів і світлин 1941 р., 53 портретами загиблих і 34 сучасними фотокадрами  ексгумацій, перепоховань, місць злочинів і пам’яті регіону. Ілюстрації надані архівом товариства «Пошук» та регіональними відділеннями «Меморіалу».

Наведені іменний та географічний покажчик, список скорочень.

Книга видана НТШ ім. Шевченка, при підтримці Фундації Українського Вільного  Університету в США.

Нещодавно ЛОТ "Пошук" перевидав цю книгу.

Зміст

Про "Західноукраїнську трагедію 1941" на "Русском Глобусе"