Меморіальний комплекс жертв НКВД 1941 р. на Янівському кладовищі, поле 55.

На 55 полі Янівського кладовища проводилися масові поховання жертв, замордованих енкаведистами у червні 1941 року у в'язницях №1 ( по вул. Лонцького), №2 (по вул.. Замарстинівській), №4 (Бригідки).

Поховання неопізнаних тіл у спільних ямах проводилися 2-4 липня 1941 р. з усіх трьох в'язниць. Переважно на цьому ж полі львівські родини хоронили опізнаних близьких. У цей час там захоронено 382 безіменних і 5 окремих могил з в'язниці №4, 48 невідомих і 4 окремих - з №2, 83 невідомих і 9 окремих - з №1. Частина жертв з тих та інших львівських в'язниць була похована на Личаківському кладовищі.

У лютому-березні 1942 р. німецька окупаційна влада проводила додаткові ексгумації та перепоховання на 55 поле Янівського кладовища жертв більшовицького режиму з тих самих в'язниць. Зокрема, 18-27.03.42 тут були поховані 560 останків з "Бригідок", 5-9.03.42 - 320 останків і 24 паки (разом - біля 1000 останків) із Замарстинівської, 17-21.03.42 - біля 200 останків з Лонцького.

Дослідження виконані "Пошуком" по цвинтарних книгах Янівського кладовища та інших архівних джерелах, які не включають усні свідчення та газетні матеріали.

У повоєнний період, у 50-ті роки, усі масові і частково індивідуальні могили були за наказом влади зруйновані, і на цьому місці почали нові поховання, переважно - гробівцеві. Була нелегально впорядкована громадськістю одна із спільних могил на місці цих поховань, куди скидали фрагменти останків, викопані під час новіших захоронень. Вона має цементоване обрамлення і три хрести, розміщена недалеко від стіни пожежних служб. Точно так була оформлена могила й на Личаківському кладовищі, на ній в останні роки політв'язні встановили новий пам'ятник. Вздовж пожежної стіни-огорожі частково залишилися не вкриті новими похованнями ряди масових могил, на яких був влаштований смітник. На самому розі біля вулиці збереглася могила замордованої на Лонцького монахині. Неподалік - ще три індивідуальні могили опізнаних жертв 41 року. Місця цих могил вказані свідками - родинами тих жертв, які протягом повоєнного періоду напівтаємно відвідували там імені і масові могили близьких.
З 1991 року львівські політв'язні почали впорядковувати названі місця масових поховань. Члени Спілки дітей політв'язнів та "Меморіалу" брали в цьому участь, а також проводили там чергування у Дні пам'яті, збираючи свідчення відвідувачів та проводячи роз'яснювальну роботу. Також у різні роки поховання впорядковували та доглядали інші громадські організації, як-то товариство "Лева", осередки Союзу українок і "Просвіти" з Левандівки. Члени "Пошуку" провели архівні дослідження, на основі яких складена дана довідка на прохання Всеукраїнської ліги українських жінок.