Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. №1867 "Про затвердження Комплексної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій" на Львівщині.

У перші роки відновлення державності України всенародне піднесення зобов'язало владні структури творити національно орієнтовані інституції, відроджувати історичну пам'ять українців, вшановувати борців за волю України - від Івана Мазепи до в'язнів сумління, здійснювати українізацію освіти, державних і громадських закладів, армії та міліції.

Упродовж останніх десяти років режим Кучми свідомо руйнував перші ці здобутки, в цьому здійснював цілеспрямовану політику денаціоналізації українців, поступової здачі суверенітету України імперському сусідові. Занепад економіки, інтернаціоналізація та космополітизація науки, культури і духовності, спроба впровадження російської мови як другої державної, розкрадання стратегічних підприємств, заповідних і рекреаційних зон кланом Кучми, розпродаж їх російським олігархам спричинили реальну загрозу національній безпеці України.

Згадана постанова майже не виконувалась, навіть на Львівщині, де політичні репресії московсько-комуністичних окупантів були особливо жорстокими і нищівними. Ось промовистий факт: на території Львівської тюрми-катівні, так званої "Лонцького", де мученицькою смертю загинули тисячі й тисячі людей, на замовлення СБУ нині розпочато будівництво житла із розважальним закладом. Саме тут осатанілі енкаведисти з живих людей знімали шкіру, виривали нігті, язики, ніздрі, у голови вбивали цвяхи, а жінкам у лона - надбиті пляшки. На подвір'ї ж штабелювали і закопували убієнних. Ця земля, просякнута кров'ю мучеників, є священною для нас.

Галичани вважають, що в приміщенні тюрми повинен бути музей терору, а на подвір'ї - каплиця для молитви за полеглих героїв. Нині ж не облаштовано кладовищ почесних поховань, досі не виділено приміщення під музей визвольної боротьби, а керівництво громадської організації "Меморіал", до прямих обов'язків якого входить пошук останків, збереження та вшанування історичної пам'яті за полеглими, вдалося до прикриття скоєних окупантами злочинів.

Держава не розробила комплексної програми захисту національних цінностей. Як наслідок, було викрадено і контрабандним шляхом вивезено фрески Бруно Шульца, здійснювалось браконьєрство чорних археологічних розкопок, вивозились ікони, інші цінні мистецькі надбання.

Ознакою "патріотизму" високий урядовець демонстрував повернення історичної цінності, викраденої з фондів Центрального державного історичного архіву у м.Львові.

Масова поява на закордонних аукціонах українських історичних шедеврів, свідчення свідомого і злочинного недбальства попереднього владного режиму. Суспільству нав'язувалась блюзнірська зневага до героїв визвольної боротьби та пам'яті її подвижників. Вершиною зневаги до народу була фальсифікація президентських виборів, чого народ не витерпів, повстав і переміг. Але й досі в державі немає відповідного органу, що збирав би, систематизовував і акумульовував на державному рівні документи та матеріали про злочинну політику окупантів, геноциду українців та увічнення їх пам'яті. Навіть куца програма "Реабілітовані історією" і та зупинена.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 р. №1867 "Про затвердження Комплексної програми пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій", керуючись ст.43 ч.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи ухвалу Круглого столу представників громадських, творчих і молодіжних організацій Львова і Львівщини "Про вшанування жертв тоталітарних режимів ХХ століття" та висновки постійних комісій з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, законності та військових проблем і з питань культури, духовного відродження, ЗМІ, молоді та спорту, Львівська обласна рада

ВИРІШИЛА:

1. Прийняти звернення до Президента України щодо створення державного органу з охорони пам'яті жертв і мучеництва (звернення додається).

2. Запропонувати керівництву управління Служби безпеки України у Львівській області передати тюремний комплекс по вул. С. Бандери, 1 (тюрма Лонцького) у спільну власність територіальних громад Львівської області з метою створення там меморіального комплексу.

3. Львівській обласній державній адміністрації (П.Олійник), Львівському міськвиконкому (Л.Буняк) створити на місці тюрми-катівні (вул.С.Бандери,1) обласний науково-дослідний центр-музей терору проти українців окупаційними тоталітарними режимами.

4. Львівській обласній державній адміністрації (П.Олійник) до 2006 року впорядкувати місця масових поховань жертв тоталітарних режимів на території Львівської області.

5. Управлінню культури ОДА (З.Мазурик) та управлінню культури Львівського міськвиконкому (О.Покотицька) розробити Положення про центр-музей.

6. При уточненні бюджету на 2005 рік передбачити кошти для створення меморіального комплексу жертв політичних репресій на території тюрми Лонцького та інших місцях.

7. Міській раді м. Львова (Л.Буняк) вирішити питання про виділення нового приміщення для розміщення МУ МВСУ.

8. Обласній раді (М.Сендак) створити до 01.07.05 р. міжвідомчу комісію з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій за участю представників обласної державної адміністрації, депутатів Львівської обласної та Львівської міської рад, якій доручити продовжити роботу по виконанню Комплексної програми КМ України.

9. Прокуратурі Львівської області (Є.Блажівський) дати правову оцінку діям керівництва обласної правозахисної організації "Меморіал ім.В.Стуса" щодо проведення незаконних розкопок на території тюрми Лонцького та збереження людських останків в приміщенні офісу.

10. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, законності та військових проблем (М. Ваврин).

Голова обласної ради М.Сендак

Взято з сайту ЛОДА